"Вынос! Вынос, с.ка!", — саме так підказував партнеру, хтось із гравців чи може тренерів Олімпіку в районі 88-ї хвилини, коли м'яч опинився в штрафному дончан. Дивно, але пропустивши першими Олімпік так затис Зорю, що, здавалося, варто лише зрівняти рахунок і команду буде не запинити.

Але Олімпік і не треба було зупиняти, після того як Поступаленко зрівняв рахунок, він зупинився сам. Очевидно, врахувавши статус Зорі Роман Санжар вирішив що й одне очко — занадто добре, аби ризикувати намагаючись перемогти. Як тоді пояснити вихід опорника Драченка замість атакувального хава Поступаленка і потужного Конде замість Віталія Федоріва?

Загалом, цей матч сміливо можна було спостерігати виринаючи на кілька хвилин зі сну аж до першого голу на який луганці спромоглися тоді, коли здавалося вже ніхто не зможе врятувати гру від не надто компліментарного прикметника "нудна". Гол виявився таким самим недолугим, як і дії футболістів упродовж майже години. Каменюка пройшов лівим флангом, прострілив у штрафний майданчик і навіть з третього повтору не зрозуміло — доторкнувся Будківський до м'-яча чи ні.

Гол цей був зовсім несправедливим, адже саме Олімпік діяв сміливіше, комбінував. На відміну від Зорі, яка не могла зробити більше трьох передач поспіль — мале поле спорткомплексу Банникова не давало розбігтися швидким креативним краям Зорі — Караваєву та Петряку. Олімпіку було доволі легко зв'язати пресингом хлопців Вернидуба. До речі, ось вам і загальна картина перших 60-ти хвилин — Олімпік, за рахунок якіснішого пресингу грає першим номером а Зоря намагається зрозуміти як вибратися із цих лещат. Саме тому її гол був абсолютно нелогічним.

Олімпік на своє щастя не розгубився і окрім формальної територіальної переваги почав створювати моменти біля воріт Зорі. Рахунок мав ставати рівним за дві хвилини до того як ним став. В штрафному Зорі сталася пожежа і в товкотнечі м'-яч відлетів до Танчика, який розстрілював Шевченка, але той в останній момент, майже сівши на шпагат, ногою відбив його.

Зрештою, гол Олімпіка виявився не менш безглуздим, ніж гол Зорі. Гошкодаря отримав м'яч у напівколі і спробував вдарити. З цієї спроби вийшов поганий удар, але гарна передача. Поступаленко опинився віч-на-віч із Шевченком і зрівняв рахунок.

Олімпік за інерцією ще поатакував кілька хвилин, а потім сів назад — маючи кращий вигляд Олімпік не захотів поборотися за три очки. Цього хотіла Зоря — Вернидуб випускав нападників. Наприклад, доволі ризикований крок зробив тренер на 79-й хвилині, коли замість опорника Танковського випустив нападника Тотовицького, а за десять хвилин замість Будківського, якого просто "з'-їв" Секу Конде, вийшов Квасов.

Олімпік грав краще, але ментально виявився не готовим перемагати. Тому — цілком справедлива нічия. Зоря відірвалася від Дніпра вже на сім очок.

Олександр Озірний, Football.ua

Олимпик — Заря 1:1
Голы: Поступаленко, 71 — Будковский, 58

Олимпик: Махарадзе — Гошкодеря, Шестаков, Федорив (Конде, 82), Немчанинов — Петров, Огиря — Танчик, Поступаленко (Драченко, 78), Моха — Матяж (Степанюк, 65)

Заря: Н. Шевченко — Каменюка, Сиваков, Форстер (Липартия, 72), Опанасенко — Чайковский, Танковский (Тотовицкий, 78) — Караваев, Любенович, Петряк — Будковский (Квасов, 89)

Предупреждения: Немчанинов, Петров, Федорив, Шестаков, Танчик